результатами дослідження сирого незбираного молока коров’ячого, викладеними у статті, установлена його контамінація не лише мікрококами, психрофільними мікроорганізмами родів Achromobacter, Pseudomonas, Aeromonas, Enterobacter, але й патогенними та умовно- патогенними мікроорганізмами (стафілококами, стрептококами, кишковою паличкою, коринебактеріями), які спричинюють виникнення запалення молочної залози і є збудниками харчових отруєнь людей. Відповідно до вимог ЄС, значне підвищення нормативів безпечності та якості молока- сировини за вимогами національного стандарту (ДСТУ 3662–2018 «Молоко- сировина коров’яче. Технічні умови») вимагає перегляду нормативної бази стосовно санітарно-гігієнічних та технологічних умов одержання, його первинної обробки на потужностях з виробництва незбираного коров’ячого молока-сировини. Для визначення ефективності санітарної обробки і нормативної чистоти доїльного обладнання й молочного устаткування досить надійним та інформативним показником є встановлення титру ентерококів, оскільки нині широко використовуваний з цією метою титр бактерій групи кишкової палички має дещо нижчу результативність, а тому не зовсім виправданий.